Посів кавуна проводять, коли грунт на глибині 10-12 сантиметрів прогріється до 12-13 градусів. Насіння кавуна висівають на глибину 4-7 сантиметрів. При рядовому, найбільш поширеному способі посіву баштанних культур застосовують міжряддя шириною 1,4-2,8 м з відстанями в ряді 0,5-2 м. При квадратно і квадратно-прямокутному способах посіву використовують різні схеми – від 1,4х0,7 м до 2,8х2,1 м.
Іноді кавун вирощують розсадним способом. Горшечную розсаду готують за 25-35 днів до висадки. Поживну суміш складають з перегною, торфу і дернової землі, узятих в рівних кількостях. У горщики діаметром 10-12 см насіння висівають на глибину 3-4 см. До появи сходів температуру в парниках або теплицях підтримують вдень не нижче 20-25 градусів, вночі 18 градусів. Поливають розсаду в декілька прийомів так, щоб вода не потрапила на листя. Розсаду не прищипують. За тиждень до висадки у відкритий грунт її гартують. Розміщують рослини на добре освітлюваних і прогріваються ділянках.
Кращі попередники в сівозміні – картопля, капуста, бобові культури. Кавун малочувствітелен кислотності грунту, але вважає за краще родючі ділянки. Найбільш сприятливі для нього легкі піщані і супіщані грунти, багаті перегноєм. З мінеральних добрив під кавун застосовують 20-30 г сульфату амонію, 40-45 г суперфосфату, 15-25 г калійної солі на квадратний метр.
Термін посадки розсади – кінець травня – 1 декада червня. У лунку висаджують по одному або два рослини. Розсаду заглиблюють до сім’ядольних листків і грунт навколо неї в радіусі 10 сантиметрів присипають піском, щоб попередити появу кореневої гнилі. Після посадки рослини притіняють і кілька днів поливають теплою водою. У суху, жарку погоду розсаду поливають рідко, але рясно. Під час дозрівання плодів для підвищення цукристості кавуна поливи припиняють зовсім. Підгодовують рослини через 7-8 днів після висадки розчином, що містить в 10 літрах води 30-35 г сульфату амонію, 40-50 г суперфосфату і 15-20 г калійної солі. Другу підгодівлю проводять на початку утворення батогів. Третю підгодівлю суміщають з формуванням першої зав’язі. На одну рослину витрачають 2 літри розчину, який виливають в лунки або борозенки.
Догляд полягає в регулярному розпушуванні грунту, захисту рослин від заморозків, поливі, підгодівлі, боротьбі з бур’янами, шкідниками і хворобами. Стебла рослин у міру їх зростання рівномірно розподіляють по площі, не плодоносить і слабкі вирізують. Після утворення трьох-чотирьох плодів завбільшки з волоський горіх всі інші зав’язі вирізують, прищипують верхівки пагонів і видаляють жіночі квітки.
Кавун пошкоджується багатьма шкідниками: совками, росткової мухою, баштанної попелиць, павутинним кліщем, проволочником, сараною і мурашками.
З хвороб кавун вражають фузаріозне в’янення, антракноз, борошниста роса. Боротьбу з ними проводять агротехнічним, хімічних і біологічних методами. При появі на рослинах баштанної попелиці посіви обприскують 40% фосфаміду, 70% або 30% карбофосом. Проти листогризучих шкідників проводять обробку посівів 30% карбофосом або 80% технічним хлорофосом. Проти антракнозу проводять профілактичні обприскування рослин бордоською рідиною і 80% цинебом. Проти борошнистої роси рослини обприскують колоїдної сіркою, повторюючи обробки через кожні 7-10 днів.
Збирання врожаю кавуна. Кавуни прибирають багаторазово, вибірково, у міру дозрівання. Плоди, призначені для транспортування на далекі відстані, збирають за кілька днів до повного (фізіологічного) дозрівання, а використовувані на місці виробництва і насіннєві плоди – в фазі фізіологічного дозрівання. У теплому сухому приміщенні недостиглі плоди можуть дозрівати.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.